Що ж, бути - чи не бути: ось питання;
Бо що шляхетніше - страждати мовчки,
Весь час терпіти долі зазіхання,
Чи проти бід у руки зброю взяти
Й покласти їм кінець? Заснуть навіки,
І більш нічого. В сні скінчиться все:
Й турботи вічні і сердечні муки,
Які терзали тіло; Цей кінець
Бажав би кожний. Назавжд́и заснути,
І бачити лиш сни, і серед першкод
До смерті вірний шлях знайти.
Вона від суєти звільнити мусить нас,
І дасть нам спокій. Лише ця надія
Серед марнот життя тримає нас.
