Цього року ми на ВАЗі
На практиці були
Ви ж напевно про Тольятті
Ще мало, що чули.
Тож сідайте по зручніше,
Ось й місце знайшлося,
Я ж вам зараз розповім,
Як нам там жилося.
На роботі перший місяць
Ми були в ПеПе,
Зараз я вам розтолкую,
Що воно таке.
Це є дуже страшна штука,
Бо любить кусатись
Зазіваєшся й без рук
Можеш враз зостатись,
А якщо ти цілу зміну
Отам відкантуєш,
То потому з півгодини
Нічого не чуєш.
Бо і прес реве, як лев,
Й кари сновигають
І студенту-практиканту
Страху наганяють.
І за місяць там по вуха
Наївшися страху
На конвеєр головний
Пхнули бідолаху.
Виявляється, що пре він
Шість метрів в хвилину
От тут мені і сказали :
“ Давай, працюй, сину ! “
І почав я із машини
В машину скакати
Й до новеньких “Жигулів”
Ручки прикріпляти.
Що робота, то робота, -
Там не віддихнеш,
Щоб напитися води,
Дві години ждеш.
Хоч всього лиш за два метри
Та вода стоїть,
А ти ж другому не скажеш :
“ За мене зробіть “.
Та якщо б я довго там
Працювати став,
В марафонськім бігу зразу ж
Першість би дістав.
А прийшовши із роботи,
На ліжко паду
І у вісні, як конвеєр,
Знов чомусь пливу.
Але на конвеєр я
Кривди не тримаю,
Що таке робочий день
Тепер добре знаю !
06.08.1977 р. поїзд “Москва- Львів”.