Ще вчора ти була така привітна
До друзів і до ворогів ,
Сама така маленька і тендітна
Таку тебе хотілось вберегти від зла
Та не змогла , пробач , я не змогла
Тобі допомогти , щоб не згоріла до тла
І не погасла ти від болю,
А ти не захотіла говорить зі мною,
Моя душа , моя ти пташко сизокрила ,
Замучена бідою і горем скорена
Ти залишалася завжди собою
Та чи надовго вистачить тобі цих сил,
Заморених хворобою важкою ?
Скажи, чи довго будемо з тобою
У світі зла , ненависті і болю?
Невже не знайдемо ми кращу долю?
