Нахукав чайник пари доки не згорів
Я так хотіла б більшого сказати
Але коли я ріжу лезом по плечі
то всі слова втрачають собівартість.
Мій сон тепер украдений німим
і куцість жестів вже недоказати
прошу тебе дозволь мені сказати
та ти заснув, пораненим плечем у виднокіл
спадає Осінь, жар і сінокоси
минають час і гроші і журба
лиш тільки пара з чайника зсідається на коси
я на вікні напишу всі свої слова
