Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: Без тебе… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валя Савелюк, 11.06.2012 - 12:35
Без тебе день - якийсь сторчма лапатий, Уста не хочуть у́смішки торкнутись… Між складок думки мука дотліває… Шукати образ – тіні знаходити… Г. Король, 06.12.2011 - 17:22
Так просто і так складно. І так багато переживань передано малою кількістю слів.Прийміть мої вітання!!!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, щира Вам дяка, шановний!!! Приємно ж читати такі от слова...
Оксана Пронюк, 05.12.2011 - 21:17
мірило без тебе - вітрило з тобоюяк добре, що світ сотворив нас обоє... моє шанування твоєу слову, Леся! Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, Світаночку, ще трішки - і повірю, що так воно і є... ********* Дякую, моя рідна... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно отримати такий відгук... від Вас... ******* Щиро дякую... Ярослав Дорожний, 05.12.2011 - 10:42
попри смуток змісту, виникає усмішка захвату влучно вставлених не популярних слів, Майстрине!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, Ярославе, та рівень популярності ми визначаємо самі!... Мабуть?... *******А останнім... змушуєш ніяковіти... Наталя Данилюк, 04.12.2011 - 20:50
Без слів отих, що гепаються влучноІ відбиваються колючим дробом… - Такий ніжний смуток,ностальгія за близькою спорідненою душею... Гарно,з теплом і щирістю. Уста не хочуть у́смішки торкнутись… -і то правда... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як Ви завжди бачите слова наскрізь... І ідеї... І суть ловите серцем...********* Богодана Ваша чутливість... І щиро дякую Вам за неї... Патара, 04.12.2011 - 12:46
Сторчма лапатий день без тебе, любий,А ти десь ходиш де мене немає. Навкруг якісь сторчма лапаті люди, Без тебе жить не можу, помираю... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та вже не так, аби й вмирати...Коби навчивсь де-інде не блукати... ********* Дякую, Патарочко за влучність... |
|
|