Це сталось. Скільки літ тому?
В сонцестояння день зимовий:
Так незворотньо! - на весну! -
Лік сонця обертався но́вий.
Уперше Ти прислав вірша.
Мені. Про перший сніг і тишу.
І розгорнулася душа.
І стала підніматись вище.
А скільки потім буде їх:
Натхненних, сонячних, живих,
Сильніших, слабших, грозових,
Стрімких, вербових, дощових,
Серцевих, болісних, прозорих,
Тендітних, стражденнних, суворих,
Глибинних, радісних, крилатих...
Отримувати вірш - це свято.
А потім - мука! -обирати:
Що з телефону видаляти
І переносить на папір,-
Як з серця вирвати - повір!
І навіть, коли тінь лягла,
Цей - видалити (?!) - не змогла.
...То буде трішечки пізніше,
А зараз - білий сніг і тиша...