Ти розгубила наші почуття,
А може я їх не зумів зігріти,
Тепер назад немає вороття,
Хто винен в цьому – важко зрозуміти.
Твоїх долонь більш не торкнуся я
І Ти в обіймах вже моїх не будеш,
Зайшла за обрій вся любов моя,
І Ти свою вже ранком не розбудиш.
Ми вже чужі і більш не має слів,
Щоб почуття ті знову повернути,
В нашім житті вже не лишилось днів,
Щоб ми змогли нашу любов вернути.
І серце моє більш не защемить,
Коли Тебе побачу на порозі,
Я побажаю лиш Тобі в ту мить,
Любові й щастя – на твоїй дорозі!
ВИ, ІВАНЕ, ВЕЛИКОДУШНИЙ - ТАК І МАЄ БУТИ. ТРЕБА ЗАВЖДИ БАЖАТИ ЛЮДЯМ ЩАСТЯ І ДОБРА, НАВІТЬ ЯКЩО ВОНИ ПІШЛИ З НАШОГО ЖИТТЯ. Я ВПЕВНЕНА, ЩО В ЦЬОМУ СВІТІ ДІЄ ПРИНЦИП БУМЕРАНГУ. ЩО ВІДДАЄШ, ТЕ Й ПОВЕРНЕТЬСЯ...
ІВАН КУШНІР відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ТАК, Я З ВАМИ ЗГІДНИЙ НА РАХУНОК БУМЕРАНГУ. Дякую вам Консуело!!!