Не треба слів. Не треба. Треба тиші. Вона співа про істину пісні.
Коли верба струмки віттям колише, послухай тиші мелодійні сни.
Забудь про шум. У світі лише тиша. Вона одна казки оповіда.
Коли читаєш хитрі ноти вірша, вона тобі на душу осіда.
Коли заводять зорі хороводи, коли звучать сопрано соловїв,
Послухай тишу: хай її клейноди в тобі заглушать блудний смак дощів.
Коли окутав вечір павутинням твої думки й вже очі сповива,
Послухай тишу – хай її проміння в тобі осушить сірий клапт багна.
Не треба слів, ти тишею напийся. Вона убивця жадісних тривог.
Послухай тишу, в тишу тихо влийся – бо тишею до нас говорить Бог.
Гарний мелодійний твір!
От тільки маленька неточність вкралася:
в українській мові нема виразу ТРЕБА ТИША. Є - ПОТРІБНА ТИША, (ТРЕБА - кого, чого? - ТИШІ)
Siya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ehhh.. znayu) Ale todi vse nasmarku)) Ya sama vidstoyuyu gramotnist', ale ne lyublyu pravyty koly potribno vypravlyaty bagato
5/5
Pravda)
