Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ПРОЗРІЄМО! - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ GreViZ, 30.12.2012 - 21:36
Підтримую Вас, згоден. Так, хоча я теж стояв на холоді підтримуючи помаранчеву революцію та вже тоді було видно багато негативного. Ми повинні розуміти - революції це ошуканство і ніщо інше. Хто був перший революціонер? Чій це винахід? Дивімося в корінь! Це був Люцифер, якого за зраду було наречено сатаною. А всі революціонери його послідовники - свідомі ошуканці чи несвідомі їхні помічники. Божий План - Еволюція, еволюційний розвиток людства (не за Дарвіним); на рівні інтелекту Істину не збагнути, на цій сходинці еволюції ми повинні зробити крок від колективного підсвідомого до колективного свідомого, а це духовний рівень. Радий нашому спілкуванню
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...отак і знаходимося... отак і гуртуємося - поволі... і це важить, бо "...де двоє-троє во Ім"я Моє - там і Я з вами"... на все свій Час... стосовно "першого революціонера" - це геніально! ...свого часу я достеменно "роздлубувала" основоположну тему - "ПРИРОДА ЗЛА" - так мав називатися вірш... я все вже продумала, написалася перша строфа - вона багато обіцяла... і тоді голос, який оберігає мене - застеріг... сказано було дуже просто:"Не лізь туди..." - коли звучить цей спокійний Голос (там немає ні наказу, ні побажання, ні натяку - там, важко навіть сказати що - там ніби саме поняття... без відтінків і сутінків... ці фрази сприймаються одразу як "так є" - і все... хоча - вибір завжди за тобою, і ти знаєш це... ніхто не неволить - підказують, а ти - як хочеш...) - ну, я одразу тему відклала... мабуть, назавжди... можливо, я кудись дуже далеко "залізла"... то в основі основ зла, як я тоді зрозуміла - хто б подумав? - ПОРІВНЯННЯ - себе з іншим - і як результат - ЗАЗДРІСТЬ... оце і є основа зла (у моєму зануренні...) бо дальше все - похідне від заздрощів... хіба не в заздрощах причина повстання Люцифера? а звідки вона (заздрість)у ньому взялася? - бо порівняв себе з Першим (він був Другим, зовсім поруч... але - виявилося мало...) то отже, замість того, щоб ненавидіти владу, олігархів, усілякий інший бруд нанесений (а в основі їхніх основ - та ж таки заздрість одне до одного... постійні дорівнювання - в кого більше... перегони...) то, замість ненавидіти, а це означає - заздрити їм!.. так?.. - варто б людям на планеті (і в нас, в коханій нашій Україні...) - почати з невеличкої простої гри - навчитися не порівнювати себе... а просто і з задоволенням бути СОБОЮ, бо кожен із нас - прекрасний по своєму... хтось уміє творчо вулицю підмітати, а хтось - музику писати... обидва достойні шани і любові люди - кожен сам собою... окремо взятий... - бо - творчо трудяться - з натхненням, з любов"ю роботу виконують свою... і та, і та робота - однаково потрібні...однаково можуть бути творчими - усе ж залежить від ставлення людини до себе, своєї творчості... я шаную двірника, який ідеально орудує віником, наспівуючи, більше, чим співака, яким "торгує" продюсер, який співає тільки за гроші... тому серед них (шоу-бізнесменів) і немає щасливих і задоволених життям людей... бо тільки процес творчості дає радість, навіть більшу, чим сам результат... а творчість - це... спонтанність... а спонтанність - це - свобода... довга це розмова і цікава... дуже радія я знайомству з Вами... вже тільки тОму, що десь у світі нашому великому Ви - є... будемо бачитися... це гарний сайт... тут немає агресії... усіх Вам благ... GreViZ, 30.12.2012 - 19:20
ВРАЖЕНИЙ. Просто могутній вірш, кожний рядок як удар молота по ковадлу і як набат для України, щоб коли згущується темрява перед світанням, всі збудились зустріти сонце. Отже, ПРОЗРІЄМО І БОГ НАМ ДОПОМОЖЕВаля Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую! ...основна ідея тут якраз і є "духовна трансформація", як Ви це сьогодні висловили у привітанні, у мене вона тільки іншими словами виписана:світай, Людино! розвиднюйся ізсередИни... це єдиний шлях - революції криваві - це не вихід... перевірено ж усією історію цивілізації (якщо це цивілізація...) людської... краще сказати - історією людства... ні одна "силова" революція не дала свободи жодному народові... і це факт... революція - боротьба за привілеї... народ підтримує лозунги "за свободу", бо вічно прагне свободи тієї.. але "переможці" - що роблять? сАме! отримують привілеї собі (народ, як і завжди - усього лиш маса..)і стають такими ж або й більш агресивними визискувачами і гнобителями - бо тепер бояться привілеї СВОЇ втратити... і весь механізм... свобода спільна можлива - якщо вона оселиться в кожному окремому індивідові, як життєва потреба і необхідність... умова... коли свобода і життя стануть не просто синонімами, а одним і тим самим поняттям... і це можливо... і так буде, бо це - єдино-можливо... єдиний вихід із цього тупика, в який забралося наразі людство... інтелектом - у третьому тисячолітті, а почуттями (серцем, душею - усе ще у мавп"ячих зграях (макакових..)...) тому - духовна трансформація - єдиний путь... ..після великої французької революції Жорж Санд, яка так активно в неї вірила і навіть осторонь не стояла - написала в одному з листів: "...сволочі стали інші - от і все, що змінилося..." тобто, на місця попередніх "сволочів" прийшли наступні - інші (за іменами)- учорашні революціонери... але такі самі по суті своїй... тому - тільки духовний ріст і розвиток кожної окремої ОСОБИСТОСТІ, індивідуальності... і тоді - любов до ближнього - реальність... природна... бо тільки вільна і незалежна людина здібна поважати свободу і незалежність іншої - як цінність, як рівність, як Богоправо індивідуальності... найбільше нанавидять незалежних - раби... тому раби - найкращі погоничі, наглядачі, "надсмотрщики"... це те, що наш народ підмітив у приказці: "не дай Бог з Івана - пана, а з свині - господині..." ох... розговорилася я... просто розщебеталася... дякую Вам за такий славний привід - порозумувати наніч... перед сном... вибачайте, якщо занадто... (була вражена і знала, що все вже "не вдалося", коли у розпал Помаранчевої "революції" - в наметах на Хрещатику, тобто - у самій зіниці подій - почали роздавати - не всім! - нашвидкуруч виготовлені посвідчення "учасник революції"... - ну, все, подумала я... нові сволочі... нова еліта... за пільгами підуть - з папірцями оцими... одразу ж, як тільки усе скінчиться переможно... і це - кінець...) - кінець настав раніше, і до роздачі пільг не дійшло... але - механізм! класично і традиційно... я "посвідчення" просто не взяла... пільги... от і все...) Олександр ПЕЧОРА, 18.05.2012 - 18:16
ДОЗЕМНИЙ УКЛІН ВАМ ЗА ПРЕКРАСНИЙ, ГЛИБОКО УКРАЇННИЙ ТВІР-МАНІФЕСТ. Дозвольте принагідно пропонувати його в достойні журнали... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пропонуйте, любий друже-брате мій! за честь матииму... і вірю, що обрані Вами видання будуть справді достойними уваги Вашої. нехай тільки не правлять! хай, як-но що -- викидають цілим... правити не треба -- хай "дурь" кожного видною буде... маю такий гіркий досвід редагувань, що просто наперед відмовляюся від "допомоги"... оце єдина умова моя...
Леся Геник, 15.02.2012 - 21:53
Зрозуміле тепер те "угу"... Велична праця, пані Валю! Кожне слово - мов ніж у душу юродиву, вбрану в овечу плосколюбість! Але скільки ще нам треба йти, щоб виходити з себе молодшо-непригодо-вторинність?.. Щира шана Вам, дорога Поетесо!!!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Кожне слово - мов ніж у душу юродиву, вбрану в овечу плосколюбість!" -- Лесю, дякую Вам... од Вас уже підсвідомо чекаєш чогось несподіваного і оригінального -- і жодного разу таке чекання не марне -- "ніж у душу юродиву"... "плосколюбість"! -- геніально! ...єдине лиш -- я поет... і Ви -- Поет... і ще добрий десяток "дівчат" на сайті... поетеса -- то інше, похідне від основи... душа -- не має статі... але, можете не зважати на цей "аналіз", то -- виключно моє неприйняття... індивідуальне несприйняття слова... Лесю Українку офіційно називають "великою українською поетесою"... Поети не бувають маленькими чи великими -- це як щастя -- воно не залежить від розмірів: або це воно, або не воно... Одне слово -- одноймениця Ваша -- Леся Українка -- ПОЕТ і все... отакі на сьогодні "замітки на полях"... не зважайте, то -- до слова... Віра Нагорна, 13.02.2012 - 23:37
Шевченко вже яким поетом був, та й то нічого не змінив.Ісус Христос не змінив, не "переіначив людей божих, ба ні, - ще гіршими стали!"Наша роль винатково просвітницька і тут Ви посідаєте дуже чільне місце!Браво!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
лупаймо сю скалу,нехай ні жар, ні холод не спинять нас... дякую, пані Віро, за відгук Ваш... от Ви сказали мені гарне слово, і вже змінили мене до кращого... хоча збоку, можливо, не так і помітні переміни, що сталися в мені... окрім посмішки... а Шевченко "міняє" нас, ЛЮДЕЙ, і до сих пір, і надалі буде... нам, ЛЮДЯМ, потрібна впевненість у тому, що ми не самотою такі, є інші, близькі нам духом -- таке допомагає йти до світла, хоч як важко й було б... тримаймося разом... і Син Божий з нами... Ольга Струтинська, 13.02.2012 - 17:28
Саме такі слова постають чи не єдиним Світлом ,в якому украінець може побачити себе і стати Людиною.А джерелом отого світла є Поет -поет від Бога -Ви,Валю.Сильно,владно,сміливо.Дякую.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люба пані Ольго, прийміть найщирішу мою подяку -- і серцем і рукою -- за такі високі слова Ваші! чи можна мріяти про щось більше, чим визнання Поета -- Поетом? після сказаного Вами, можу дозволити собі найголовніший висновок мого життя : я -- Поет... бо маю свідчення тому -- слова Ваші ...
Дощ, 13.02.2012 - 10:30
Громадянська позиція заявлена дуже чітко, це позиція українського патріота. Хто захоче почути - почує!Прозріємо! Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
на тому стоїмо -- на тому й стояти будемо. Поза сумнівом -- прозріємо, а коли -- то питання Часу. Дякую, пане Василю, за почуття РОДУ....Микола Верещака вмер... писав мені, що Ви -- друг йому, глибоко Вас шанував... думаю, мав од Вас взаємність... хай Бог згадає ім"я новопреставленого Миколи у Царстві Небесному і дасть йому стільки Любові і Свободи, скільки потребує душа його... alla.megel, 13.02.2012 - 06:54
Ого! Яка глибока паралель з Троєю напередодні загибелі! Так хочеться вірити, що це - лишень літературна паралель. однак історія наштовхує на інші припущення: ми завжди продавались. Чому, Господи, у нас ставало сили воювати у чужинських арміях, а, як доходило себе відстояти, ми завше пасували? Знаєте, пані Валю, є вірші, які варто було б читати на площах при великім зібранні. Цей - саме такий. Кланяюсь Вам низенько, з радістю, що одну справу робимо. Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
троянці... це історичний приклад, як чужа брехня осліплює серця і розум цілого народу і зводить на манівці, бо за чужою брехнею завжди чужий же інтерес, мета.... СВОЇХ пророків слухати треба, бо мудрість у них "СВОЯ"... а пророків у нас катма, бо ми їх не слухаємо уже давно, от вони й мовчать... а якщо й кажуть, то тихенько, бо ми їх не чуємо... хоч ми, українці,окремо взяті, і вважаємося інтровертами -- заглибленими в себе, але виходить такий цікавий парадокс -- політика наша -- неодмінно екстравертна -- хто б не опинився на верхньому щаблі "сідала" владного -- те й робить, що в усі сторони головою крутить -- назовні! нема, щоб під ноги дивитися... внутрішніми інтересами перейматися, про свій інтерес дбати (про свій приватний всі вони дбають, не соромляться і не втомлюються -- скарби Полуботка, скарби Самойловича -- звідки то ті скарби бралися?.. і нинішні "окупанти" задніх у цьому ділі не пасуть), на свій народ покладатися, шанувати однокрівців своїх -- все шукають добра десь, на допомогу чиюсь розраховують... це наївність чи глупота? чи гординя? чи хвороблива зневага до всього свого і своїх? московський вектор, європейський вектор -- які дурниці! існує для нас єдиний вектор -- український, ото і все. СА-МІ! і Бог нам в поміч! може це і є та велика таємниця, якої ніяк не можемо осягнути?...дякую, пані Алло, за розмову, завжди цікаву, і за відчуття співзвучності... Наталя Данилюк, 12.02.2012 - 13:50
Такий тверезий погляд,такі палкі заклики схаменутися-я вражена цим вибухом емоцій та почуттів!..От і Вам увірвався терпець,люба Валю...Ви завжди були такі спокійні,стримані і толерантні,а тут-на тобі!..Так,людське терпіння не безмежне і рано чи пізно воно дійде до накалу.Терпимо,як оті сліпі раби,закриваємо на все очі-моя хата скраю,лише не чіпайте...Чи ж ми не гідні кращого життя?Чи не заслужили на нього за роки знущань і ганебного рабства?Доля держави в руках її народу.Та чи прозріє той народ?Як писав великий пророк Шевченко:...А щоб збудить Хиренну волю,треба миром, Громадою обух сталить; Та добре вигострить сокиру- Та й заходиться вже будить. Достойний вірш Ваш-справжній маніфест! Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
знаєте, любий Одуванчику, кажуть, що часто крок уперед -- це результат доброго копняка ззаду дай, думаю, і собі "копну", може порушиться цей стан нестабільної рівноваги і зрушимось... хоча -- глас волаючого в пустелі... але понад усим -- я і вірю, і знаю -- ПРОЗРІЄМО.
Валентина Курило, 12.02.2012 - 12:31
Хочеться вірити,що ці слова пророчі: прозріємо!розклепим ясні Очі! перед Світанком – безпорадна темінь ночі. Дякую Вам за таку поезію. Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
все буде так! відродиться варна брахманів... відкриємо Очі і вже не будуть нас водити попід тинню... так було -- так буде! а зараз важливо -- світати зсередини, чим швидше -- тим швидше сонце зійде... все від нас самих залежить, НЕ ВІД "ОБУХА"...
морський лев, 12.02.2012 - 10:44
як безпораднів страху поторочі. от дочитав до цього місця, і вже ясно все, вірш просто СУПЕР, буває досить однієї такої фрази щоб відчути! просто браво!!! Молодець. Далі теж супер! Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, шановний пане морський лев! щаслива знати, що вірша мого і у "водяних глибинах" сприйнято позитивно. Поборемо!
ГАЛИНА КОРИЗМА, 12.02.2012 - 09:39
Скільки вкладено патріотизму. Скільки вкладено часу, думок і любові до рідного краю. Дякую, за Вам, за такий чудову поезіюВаля Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам, пані Галино, за таку важливу саме зараз для мене підтримку! Прозріємо!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
о! дякую Вам -- перша ластівко! бо я тут якраз сиджу і "тремчу" -- що ж я осе натворила? як воно сприйметься? монументально -- це вже не погано, правда ж?...
|
|
|