Наш чай...И светом размыто дыхание,
Оконный вечер города сжавшегося ,
И трепетность, и тишина касаний,
понятно всё,.. лишь только взглянешь
Мой мир лоскутный, необычный,
стал удивительным и пёстрым.
И я молчание своё оставил
с точками, тремя,... - на утро
Мы тихо провожаем вечер
в огни вечерних фонарей,-
дела все отложив для встречи.
И, лишь тепло коротких слов,
берём с собою.. до рассвета...
"Любимая, спокойной ночи, добрых снов.."
оригинал текста
автор: Юра...
Віконний вечір стиснутого міста…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315775
Наш чай… розмиті світлом подихи,
віконний вечір стиснутого міста,
невпевненість і тиша дотиків,
лише єдиний погляд твій… і стисло…
Мій картатий світ незвичний,
став напрочуд різнобарвним,
і мовчання я залишив
з трьома крапками… на ранок…
Проводжаємо цей вечір
в жовте світло ліхтарів,
й залишаємо всі речі,
лиш тепло коротких слів
беремо з собою… до світанку…
«На добраніч, гарних снів...»
Спочатку була кава...
крик тиші і мовчання світла
у вікнах ранок
народжував в переймах літо
спочатку була гама...
мінор, синкопи і бекари
напівтони і драма
і монолог примари
і запах меленої кави...
LaurA відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00