Вбивати себе легше, важче знову встати..
Серце ранить, манить і краще вже не знати..
Ці дні пусті та сірі, немає в них тебе.
Ці дні нудні, примхливі, куди мене несе?
Стрибаю наче в прірву, і падаю туди..
Не боляче, не страшно, не вийти вже мені..
Ці сірі дні накриють, сховають назавжди..
І ти вже не впізнаєш минулої краси..
В очах холодний спокій, на серці грубий слід.
І ти вже не почуєш те ніжне: любий мій..
Жалієш? вже не треба, вже байдуже мені.
Прости мене чекають, холодні сірі дні..