Спливає час як за водою,
Буденні дні, безсонні ночі,
А серце тужить за тобою
І жити в самоті не хоче.
А у душі живуть ще звуки
Усіх симфоній і рапсодій,
Усіх озвучених мелодій,
Мої надій, твої - розлуки.
Та струни в спокої ржавіють,
І тріскають від болю деки,
А що було таке далеке,
Як в безнадійності надія.
Натомлені, похилі плечі
Щоденний за тобою спомин,
А вже життя як літній вечір
Чекає на останній промінь.