Тихо... У снах Я загУблюся в "свОїх" стінах. Так захотіла. І лабіринтами думок Прямую до Знаків зверху. Щоб не померти? Але ж не має смерті! Є Життя! Є Простір, Де Час секунди колише... І Тиша...
ID: 321870 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 14.03.2012 19:42:43 © дата внесення змiн: 14.03.2012 19:42:43 автор: LaLoba
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie