давай я напишу тобі листа..
про все земне.. про всі мої страждання..
про людні вулиці.. про спалені міста..
про вічне і страшне кохання..
давай я напишу тобі листа..
давай я напишу тобі листа..
як ми міняєм в натовпі злі маски..
як біля цвинтаря проходжу я щодня..
і як жалію, що не читала казку..
давай я напишу тобі листа..
давай я напишу цей лист сьогодні..
і зміст вкладу холодних днів й ночей..
я не скажу, щ0 ми раз0м й сам0тні..
я не порушу стрій неясних нам речей..
давай я напишу цей лист сьогодні..
давай я напишу цей лист сь0г0дні..
забуду крила зірвані..і шрами на спині..
й забуду, щ0 ми ангелами пр0кляті..
тепер ми злі.. лихі.. 0дні.. сліпі..
давай я напишу цей лист сьогодні..
давай ти пр0читаєш лист мій завтра..
і ми не будем плутать пекл0 й рай..
нехай замінить тепл0 світу к0вдра..
ми вже не будем раз0м.. ти це знай..
давай ти пр0читаєш лист мій завтра..
давай ти пр0читаєш лист мій завтра..
і ж0дних п0чуттів він не зірве..
х0ч небесам м0лилися ми здавна..
та падших янг0лів назад б0г не прийме..
давай ти пр0читаєш лист мій завтра
давай цей лист не буде нам 0станнім..
х0ч знаю сил уже нема і тільки біль..
в т0бі п0мерл0 навіть жить бажання..
х0тіл0сь вбити всіх, та нас знищила ціль..
давай цей лист не буде нам 0станнім..
давай цей лист не буде нам 0станнім..
наша трагедія лиш те, щ0 ми вмієм чекать..
я не забуду 7 хвилин пр0щання..
я не забуду с0тні літ пр0клять..