Малі неофіти прийшли до старих динозаврів
Торкнутися шкіри лускої і вслухатись в тріскіт думок.
Ще камери медіа не закцентували їх жабрів
І пафос стирчачий, як у воді - поплавок.
Топтали копитом і шкірили ікла здорові,
Курили на рівні і пили чимдуж бистріш,
На сім водопою пегас строїв очки корові,
І корова ставала від того чимшвидш тверезіш.
А ті динозаври, покриті іржею політик,
Без спину двигтіли про всі, сто на світі чудес.
Бо сим неофітам збаглося нарешті старшіти,
І цих динозаврів впрягати в всесвітній прогрес.
Та знала одна, бездарнява, мала неофітка,
Що втішно від цих мірянь сил у батьків і дітей,
Бо як стане вона отака, як вони, пройдисвітка,
Їй вгатить під хвіст не один неофіт-Прометей.
