Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Весняна Осінь: Не треба сліз! - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Салтан Николай, 20.09.2012 - 14:41
Тут важко не стримати сліз навіть читачу, а що вже говорити про герої історії... та сльози це не так вже й погано, стримувати біль в собі набагато гірше для здоровя, зі слізьми виходь весь негатив, який назбирався.... Дуже щиро і чуттєво...мені також близькі Ваші стрічки Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, приємне Вше розуміння. Ваші твори також мені дуже близькі
Мазур Наталя, 18.04.2012 - 20:42
Як на мене, музика занадто динамічна для такого віршу, але кожен сприймає рядки по-своєму. Розтавання завжди асоціюється у мене з безнадією...
Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так знаю, ця музика не у ролі супроводу, а у ролі музи. Колись ця пісня надихнула на цей вірш. Щиро Вам дякую Завжди Вам рада
Fairytale, 15.04.2012 - 15:48
Не треба сліз, достатньо наковталась,Прости, що я була́ Тобі не Тою, Так необачно в мрію закохалась , Сьогодні… Вже стаю Тобі чужою... Окрилена, 13.04.2012 - 22:09
Не треба сліз....((ця пісня у студентські роки була улюбленою))) Краса, лагідність і світло-сум - лейтмотив Ваших віршів... і ще ніжна ДУША Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, пісня особлива, яка наповнювала спогадами студентське життя, бо це час кохання і розчарування. Щиро, дякую, Наталочко, звертайтесь до мене на Ти
Олександр ПЕЧОРА, 13.04.2012 - 13:37
Так необачно в мрію закохалась... Усі «прощай» повторимо на біс... Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І так буває, дякую за Ваші постійні візити
Рижулька, 13.04.2012 - 11:53
Боляче!!! І Як тут можна без сліз?! Хоча... Бувають миті, коли просто вже нема чим плакати, стільки їх пролилося!!!
Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ага, " з часом уже не болить, з часом просто привикаєш до болю". Цей вірш річної давнини
Леся Геник, 13.04.2012 - 11:16
***То хіба ж обійдешся без сліз, Коли серце мне німа розпука, І жалі - плакучий верболіз Простягає у минуле руки? Де були коханими колись, Де в обіймах просинались зорі, Не журилась ясноока вись, Не ридали золоті простори... То хіба ж обійдешся без них - Без гарячих слізок на прощання, Коли душі рвуться на чужих Вимітаючи надію на кохання? (13.04.12) Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже гарно, Лесю. Дякую, за такий еспромт
Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А Ти моє Дякую Тобі за усмішки
Артур Сіренко, 13.04.2012 - 00:57
Гарний вірш. Сильно сказано. Досконала композиція, цікава стилістика...
Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам дякую, Ваші коментарі завжди змістовні і цікаві
Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не треба сліз, бо дні кожного серця насправді має жити усмішка. Дякую Вам
Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую від душі!!!!!!! Дуже приємно!
|
|
|