Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Борода: Від Богдана до Івана - не було гетьмана - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Галина Кудринська, 21.04.2012 - 12:02
Ви заслуговуєте найвищої похвали! Вірші прекрасні! Ви робите велику роботу, Ви несете нашу історії в народ, який її забуває...
Олександр ПЕЧОРА, 20.04.2012 - 16:45
ШАНА Й ДЯКА АВТОРУ.Коментарі - !!! Опонент впертий, але слабе-е-еньки-ий... С.Плекан, 20.04.2012 - 11:50
Слід зазначити ще те, що в давніших книгах, які видавались у Галичині, посали "руский" без м'якого знаку. Писали: "Молитовник руского народу". В греко-католицькому Псалитирі, що був виданий вкінці ХІХ ст. у м.Львові, св.кн.Володимир (писали Владимір)називався просвітителем земель руских, а не українських.
Весняна Осінь, 19.04.2012 - 19:16
Приєднуюсь, до oduvan4ik і Авантюра І справді гірко читати і знати, що українське серце,українська мова, українська церква які сплюндровані, скатовані, нищені віками продовжують боліти проросійськими ідеями. Пробачте, що пишу ось тут, просто заболіло якось так... Пане Ігорю, пишіть, творіть ось цю епоху відомих постатей на своїй сторінці. Завжди із задоволенням читаю усу Ваші твори, бо в них життя і на душі стає безмежно, рідно...
Наталя Данилюк, 19.04.2012 - 15:59
Прочитала відгук пана Плекана і засмутилася...Як глибоко осіла проросійська ідеологія в свідомості наших людей.Не буде у нас державності,допоки не буде патріотизму(замість покірного служіння чужій державі.) "За царя Петра І більша частина єпископів цієї церкви були з України..." -так,були,є і будуть-підлабузники,кар'єристи,які рвуться до верхівки,не гребуючи нічим:ні ні своєю державою,ні народом,ні вірою.Воліють лизати ноги старшому брату,аніж служити рідному народові.Вибачте,якщо своїм коментарем підлила ще більше гіркоти...Просто іноді не сила змовчати.Все ж добре,що є посеред нас такі щирі патріоти,як Ви,пане Ігорю. С.Плекан, 19.04.2012 - 15:20
Стосовно церкви, то скажу, що ходжу до тої церкви, яка помагає спасти душу. Це найголовніше в нашому житті. В так званих "патріотичних" (греко-католицькій та розкольницьких) українськвах церквах я цього не відчув, там немає Божої благодаті. Вважаю, що називати Руську православну церкву окупаційною некоректно. Ще святитель Петро Ратенський, родом з Галичини, митрополит Київський і всієї Русі в ХІV ст. переніс центр митрополії до Москви і передбачав створення могутньої держави зі столицею в Москві. За царя Петра І більша частина єпископів цієї церкви були з України. Архієпископ Феофан Прокопович, родом з Києва, за Петра І керував Руською православною церквою. З Росією ми поєднані давньою історією з часів Київської Русі. В "Історії України-Руси" М.С.Грушевського розповідається, що наші козаки боролись за руську (православну) віру. Вони не сприймали унії. Цього не дуже хочуть зараз згадувати в Україні. У давніх літописах м.Львова це місто називається руським, не українським. У м.Львова є Руська вулиця, де жили русини і Маркіян Шашкевич писав: "Руська мати нас родила..." Стосовно жертв українського населення від армії Петра І, достовірних даних немає. Були епідемії, які косили цілі села. Тепер можуть написати, що це жертви воєн. Крім того, тоді люди були релігійними, перед боєм в армії служилися молебни. Тут можна багато дискутувати. Вибачайте за відвертість. Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бачу, друже, добряче тебе отруїли проросійською ідеологією, та я осуджувати не стану, бо вірю, що то все від незнання. Першою розкольницькою церквою у православії був якраз Московський патріархат, який самовільно присвоїв собі статус первинної церкви і довший час не визнавався Вселеньським патріархом. То була ціленаправлена політика Московського царства на здобуття статусу імперії. Щодо самого поняття - руський, заміть не "русский", а саме руський - так називали наших предків, жителів Київської Русі і московити не мали до того імені ніякого відношення. Але Петру 1 для імперських аксельбантів потрібне було історичне минуле і його успішно було викрадено з нашої історії, як і саме ім"я народу, а нашому краю його імператорське величіє пожалувало ім"я Молоросія, аби підкреслити свою видуману зверхність старшого брата. Ім"я Україна не раз вживалось козаками, які захищали кордони рідного краю, як передова застава, границя країни(краю), що згодом і стало назвою нашого краю, а ми стали зватися українці, що в буквальному розумінні означає захисники краю. От тепер подумай, друже, чи всі ми достойні цього почесного звання. До речі саме тому і воно так не подобалось і не подобається проросійським лідерам різних часів, а також московським патріархам. Я тут підібрав тобі історію України в цифрах, сумну історію закріпачення, почитай, думаю знайдеш багато цікавого і про "дружні обійми старшого брата" і про немалу допомогу у цім Російської православної церкви. Звичайно звинувачувати всіх - це буде неправильно, бо не всі священники були прислужниками імперського престолу, але праведників систематично винищували, а монастир на Соловках став сумнозвісною катівнею священослужителів. 1686р. — Ліквідація автономії української церкви, незаконне й насильницьке приєднання Київської митрополії до Московського патріархату і встановлення Московським патріархом контролю в Україні над церквою, освітою і культурою. 1687р. - Вимоги Москви до гетьмана України сприяти збільшенню кількості змішаних шлюбів між українцями та росіянами («Коломацькі статті»). 1689р. - Заборона Києво-Печерській лаврі друкувати будь-які книжки без дозволу Московського патріарха. 1690р. — «Анафема» Московського собору на «киевские новьіе книги» книжки П. Могили,К. Ставровецького, І. Галятовського, Я. Барановича, А. Радивиловського, І. Славинецького та інших, писані тодішньою українською літературною мовою. 1693р. — Заборона Московського патріарха привозити до Москви українські книжки. 1708р., листопад — Зруйнування за наказом Петра І гетьманської столиці Батурина (з винятковою жорстокістю було замордовано всіх його мешканців - 6 тис. чоловіків, жінок і дітей, а місто дощенту зруйновано і спалено). 1709р. — Указ Петра І про запровадження цензури при друкуванні українських книжок у Москві. 1720р. - Указ Петра І про заборону друкування нових книжок українською мовою в Києво-Печерській та Чернігівській друкарнях, а старі книжки пе ред друкуванням було наказано привести у відповід Наталя Данилюк, 19.04.2012 - 02:17
Прекрасний Ваш твір поетичний в народно-пісенному стилі. Народ повинен знати своїх героїв-знати правду,а не ту брехню,яку нам роками нав'язувала російська верхівка і їхні православні служителі.Це була освічена людина,щирий патріот,який боровся за звільнення нашої держави від пут царської Росії,шукаючи підтримки в інших європейських держав.В тому,що сподівання гетьмана не справдилися,винен не він,а корисливі наміри його союзників.Достойна присвята!
Весняна Осінь, 18.04.2012 - 22:51
Хіба зрозуміти - ось цей рядок говорить надзвичайно просто
чужинським акторам, що рідному краю ти зрадить не міг. Весняна Осінь, 18.04.2012 - 22:51
Хіба зрозуміти - ось цей рядок говорить надзвичайно просто
чужинським акторам, що рідному краю ти зрадить не міг. Юрий Богатинский, 18.04.2012 - 22:39
Познавательно.Мне понравилось.Знать свою историю необходимо, без этих знаний нет будущего.
Віктор Ох, 18.04.2012 - 22:31
Пане Ігоре, у Вас цілий цикл про історичні постаті виходить! Хмельницький, Дорошенко, Мазепа!
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, друже, скликаю козацьку раду
Валентина Ланевич, 18.04.2012 - 17:59
Із двох зол Мазепа вибрав менше, шкода, що багато хто того не зрозумів тоді і, як бачу, не має його скорбний дух підтримки і нині.
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Валю, але гадаю, що та позиція зміниться. Варто лише відкрити всім очі на історичну правду
С.Плекан, 18.04.2012 - 16:51
Хотів би висловити критичні зауваження на рахунок особистості гетьмана Івана Мазепи. Прочитайте текст анафеми, яку наклали на Мазепу наші земляки-архієреї, які займали чільні пости в Руській православній церкві. Він прирівнюється до зрадника Юди, до хижого та підступного вовка.Зрадив присягу, яку дав царю, пристав на сторону короля-єретика. Шведи ще з часів монголо-татарської навали нападали на Русь, спутошували її. В нас на Україні досить часто із зрадників роблять героїв і це наша головна біда. Вибачте за таку критику, але нам потрібно вчитись на своїй історії і не звинувачувати когось у наших бідах. Хоча історію в нас постійно переписуюють і напевно що ще не раз перепишуть. Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дивно, друже, вислуховувати такі "зауваження". І з текстом анафеми Ви знайомі. Але ж ті, як ви пишете "земляки-архієреї" нічого про себе не кажуть, що служать чужій державі, співали величальні московському царю, який тисячами винищував українських козаків, вирізав цілі села, не шкодуючи ні дітей, ні жінок. Мовчать вони і досі, коли чужа церква нагло вмішується у державні справи незалежної держави, церква, яка самовільно привласнила собі нашу історію, спотворила її і привласнила метрополію, а зараз веде відкриту пропаганду, бо боїться історичної справедливості і все те втратити. У Київському патріархаті і Греко-католицькій церкві анафема з гетьмана Івана Мазепи давно знята. Видно не до тої церкви Ви, друже, ходите
|
|
|