Твоє мовчання порівнять із морем,
із шквалом хвиль над ними крики чайок.
Бурі емоцій і страшного грому,
ховаюсь у пісок від дощу проливного.
Коли мовчиш,в квартирі студ і холод,
вікно прихилене,гуля у домі протяг
Неспокій,заховатися б в шпарину,
відвернешся:" У чім моя провина?"
Мовчання вкупі хвилини, години.
І хвиля цунамі на берег родинний
Залиє , стихія руйнівна непоправна.
Мовчання страшніше від крику, віддавна відомо.
Серйозна тема - мовчання іноді може й вбивати - рідні стають як тіні. Гарно переданий цей стан холодної пустоти...
...краще б її не знати - а ще мудріще оминати...
Вразлива відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Стан може й обминеш,та ситуацію тільки переживають.Дякую Оксано!
МОВЧАННЯ БУВАЄ РІЗНЕ, ЗАЛЕЖНО ВІД ТОГО, ХТО МОВЧИТЬ...
ЯКЩО МОВЧАТЬ ВОРОГИ, ТО ЦЕ ДУЖЕ ГНІТЮЧИЙ СТАН ДУШІ...
КОЛИ МОВЧАТЬ ЗАКОХАНІ, ТО РОЗМОВЛЯЮТЬ ЇХНІ ДУШІ І ПРОМОВЛЯЮТЬ ОЧІ...
МІЖ ДРУЗЯМИ ТАКОЖ БУВАЄ МОВЧАННЯ - ЦЕ НАЙВИЩИЙ СТУПІНЬ РОЗУМІННЯ ОДНЕ ОДНОГО БЕЗ СЛІВ...
Вразлива відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цілком вірно! Тільки я мала на увазі гнітюче непорозуміння двох близьких людей.