Ув одній солідній фірмі,
До ладу й до речі,
Влаштували для підлеглих
Новорічний вечір.
Щоби весело й приємно
Кожен час провів.
Працівник один дружину
Теж туди привів.
Біля столика в куточку
З вірною притих
І розказує тихенько
Хто ж є хто у них:
– Он, у сірому костюмі,
То директор наш.
Поруч, то його дружина,
Грізна наче страж.
А ото його коханка,
Віями тремтить.
Ач, як пір’я розпустила,
Мить – і полетить!
Отамо заступник шефа
Із жоною вдвох.
А ото його коханка,
Платтячко в горох.
А ондо мій друг Серьога,
Курить у кутку.
Он його дружина, цмулить
Склянку коньяку.
А ото його коханка,
А ото моя…
Ой!.. – затнувся зпереляку.
Суджена ж сія
Й озирається пихато
На присутній люд:
– Наша краща набагато!
Молодець! Хвалю!