Вергне блискавка в хмару вилами –
І посипляться самоцвіти!
Загрибіла та замалиніла
Золота лихоманка літа.
Я – грибник ,
Я – суничник,
малинник
З тих, що з лісом на ти прожили.
Віднайду у глухих гущавинах
Плодоносні бездонні жили.
У грибні даленітиму далі –
Там, де кленом зеленим став би,
Серце кошиком-плетивом стало б
У веселій пропасниці ямбів!
Серце було б плетінням лозовим
В час натхнення,
у мить-химеру, –
Чим не кошик для ніжного слова
З коронарних моїх артерій?!
