Там, де немає Тебе
Фарби серця втрачають колір
І малюють на аркушах душ лиш бездарний прозорий ескіз
Ноти гинуть в архівах, і струни
Безнадійно самотньо ржавіють без люблячих рук..
Там, де немає Тебе………..
Там, де немає Тебе
Не співають пісень і не грають мелодій
Не народиться там навіть тихий і болісний звук..
Листя там чують осінь, й смиренно лягають на вітер
Клонять голови втомлені, наче вночі, і осліплені квіти…
Там, де немає Тебе
Сонце мерзне, вдягається в темну хмару
Що не може вронити ні краплі своїх дощовитих сліз
А по дзеркалу вказують очі чужої людини-примари,
Дикий страх розбиває його на шматки непотрібного скла
Там, де немає Тебе......
Там де немає Тебе
Вже не пишуть віршів, і поети
Повертаються з сьомого неба, де лишають натхнення і рими
...................................................................................
Там зламалася кулькова ручка, з неї вийшов востаннє увесь її зміст
Та, що була «поетом» лиш у Твоїй вельможній руці,
Лиш Твоєї частинкою , вже дописаної, Поеми.............
(дякую Всім,хто відчував зі мною)