Руїни скрізь, мов сміттєзвалища,
І біди людські поспліталися.
Смерть - вже звичайне явище.
Що це, скажіть? - Апокаліпсис.
Земля - величезне ристалище,
Де ми між собою змагалися,
Де війни лишали згарища.
І ось він прийшов - Апокаліпсис.
Скрізь розбрат і грішників зборище,
А праведники? - позникали всі.
Земля вже давно - бомбосховище.
Та вирішить все - Апокаліпсис
І люди такого не знали ще,
Бо тут уже не вибиралося,
Хто знайде в могилі пристанище.
Вирішував все - Апокаліпсис.
Все людство піде до кладовища,
Пророцтва, нажаль, позбувалися.
І Страшного Суду видовища
Покаже всім нам - Апокаліпсис.
Гаразд! Так завжди було! Погляньте на історію людства. Весь час боротьба за місце під сонцем і за годівницю. Смерть теж завжди була, є і буде звичайним явищем. Питання лише в нашому особистому до неї відношенні. А взагалі ви "наша людина". Я теж люблю цю тематику. Але не все так страшно і запущено. Веселіше дивитесь на неминуче. Навіщо отруювати собі цiм життя?
Олександр Обрій відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую) я лише намагаюсь таким чином привернути увагу "общественности" до цієї проблеми, треба самовдосконалюватися..