Поцілунок дощу…
Підставляю лице.
Я, немовби, лечу!
Небо кличе мене.
Зупиняється час
Сірих буднів життя…
Із невинних образ
Вже нема вороття.
І у темних містах
Не задуйте свічу.
Я лишу вас..! Як птах
Полечу! Полечу!
Вільно дихати так
В небесах, серед хмар,
У безмежних світах,
Серед співу гітар.
І мелодія там
Хай злітає з долонь!
Погасити не дам
Мого серця вогонь!
На землі між квіток
Стільки бруду і сліз…
Як пожовклий листок
Мрія падає вниз.
Не втоптайте її
В чорну землю недуг!
Всі польоти мої –
Просто замкнутий круг.
Тільки раз я живу
Серед злетів й падінь.
Як мелодію сну
Не приручуйте тінь!
Хай летить в небеса,
Хай цілує блакить!
Хай розквітне краса,
Зачарується мить.
Хай не сковує страх!
Я не втрачу надій…
З каплями на вустах
І в полоні у мрій.
Я, немовби, лечу!
Ніжні каплі ловлю.
Поцілунок дощу,
Я тебе так люблю…
Юля, у Вас талант і Вам потрібно творити!
Дякую за щирість почуттів,за красу Вашого слова і за таку чарівну посмішку!Нехай Вас у житті заціловує щастя,як отой теплий дощ!Олег Стаднік
Юлія Ярема відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ох, скільки теплих і приємних слів! безмежно вдячна Вам! Вам також бажаю творчої наснаги і всього найкращого
заходьте в гості
Вам також бажаю творчої наснаги і всього найкращого 
Прекрасно і душевно 
