За одною інша, а нових не видко,
Може, вже ніколи так і не прийдуть?
У стосунках завжди все стабільно хитко.
І мене, як я є, так і не приймуть.
На таке не скаржусь, бо живу, як вмію.
Втоплюся, можливо, у морях життя.
Наче той господар, погорав і сію,
Хочу тут зростити мирне майбуття.
Скільки їх ще буде - відповідь відверту
Варто зачекати? Варто чи брехня?
Може, знов даруєш мені горду, вперту?
Чи без когось знову піду навмання?
