Світло ховається у твоєму волоссі.
Крізь пальці пришвидчує колір і час.
Волокна сну на лінії як двоголосся.
Літак летить і бачить в сонці нас.
Відлуння шепоче,що зів'яло літо,
проміння у твоїх очах горить.
Ти не перестав її любити.
Ти простив. Ти мучитись не звик.
Годі. Мовчимо.
Навіщо говорити.