У своєму житті я не знала свободи
І блукала, мов тінь у краю неживих.
Я не вміла терпіть і долать перешкоди,
І рятунку не мала із буднів лихих.
Краєм прірви ішла. Ти подав мені руку,
І до Світла вказав мені звивисту путь.
Прагну я осягнуть Твою радість і муку,
І, йдучи за Тобою, свободу здобуть.
І, йдучи за Тобою, навчитись любити,
Бо Любов – те одне, що освячує нас.
Я із неї лише сили черпаю жити,
Жить з Тобою, нарешті, надходить вже час!
2010-2011