Найбільше не шкодуємо про час,
А він - життя, короткий стогін світу.
Учора твого діда вік погас,
А завтра й ти підпишеш тексти звіту.
У юності горить ентузіазм,
І стільки нам даровано талантів.
Ми лиш знайшли комп'ютерний оргазм:
Нема людей у світі цих мутантів.
І я такий, мутант, в якім жевріє
Якась ще згадка про живе життя,
Розмитіше минуле майоріє,
Немає з ним зв'язку і покриття.
Йому б я подзвонив, але тоді ще
Не було телефонів, горя, бід.
І діти утікали на горище,
Щоб книжку почитати про свій рід.
