1.
Ой, козаче! Ой, козаче!
Ще нагай по тобі плаче!
То покайся про невдачі,
Не був пильним, був ледачий,
Не давав бандюгам здачі...
тому зараз ти незрячий.
2.
Павук, відомо, плаче павутиням,
Яким відловлює комах,
Та от оса, червоно-біла,
Теж любить бідних сіромах.
Оса ще б'ється в павутині,
Павук чекає: хай згниє!
Але і має острах біло-синій:
А раптом шершней наведе!
3.
Королева поки гине
За гріхи своєї вдачі,
Воїни у боротьбі єдині,
Тільки трутні є ледачі.
Але парочка бійців
Самовито йде на герць -
Спілка це святих отців:
Перемога чи буде грець!
4.
Політика - це ринг великий,
І правил там немає -
Підступністю та криком, гиком,
Сильний всіх пермагає,
А слабший інколи вмирає...
Вибори - брудний базар,
Та наша сила - прямий удар!
5.
Їгоза, хо, йогоза!
Скаче точно як коза -
Їсть підряд все що бачить,
Мекає: "Буде все інакше!
Буде коням всім по кляче!
Станут бедные богаче!"
Вона стала богозряча!
6.
Хто казав, що мене немає?
- Це не ми! Прокляті буржуї!
Хто вбив мільони у таборах?
- Це не ми! Это не мы! И не я!
Хто культурі дав кровавий терор?
- То был пролетарский отпор!
Хто в Україні ввів голодомор?
- Это не мы! Но был ли этот позор?
Хто в Україні є фарисеї?
- Это не мы!Связи с Расеей?
Наша иная порода:
Только все для народа!
Поэтому дайте нам власть!
Мы покажем Кузькину мать!
... Олыгархам....
7.
Коли кидає шаблю в пихви,
Задравши гордо козацький чуб,
Ніщо, здається, не зніме пиху,
Адже він є могутній, сильний дуб!
Але гіляки і листя стогнуть,
Хоча навколо море жолуді,
Ворогом його є не Сохнут,
А свинтуси - манкурти в голоді.
Не полишає дуб надію,
Що у свинстві жолудь проросте,
І, як не дивно, вірить в мрію,
Хоча і каже: "Все не так просте!"
25.10.2012
К.