UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ОДА ВОДІ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Дощ, 08.12.2012 - 16:45
"Ода воді" теж з незбагненних глибин уяви Вашої випірнула на поверхню наших моніторів... І примусила, спонукала до думки про цю неоціненну складову всього сущого на Землі...    
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, пане Василю - всього сущого... самі ми на три чверті із води складаємося... тілесно... отака ми - тверда вода... чи ми - лід, може?... теплий лід, живий... поки душа в нас присутня... далі - промовчу, але досить "логічно" виходить усе... мабуть, ми таки - лід...отаке несподіване "наукове відкриття" вийшло - у процесі "репліки" моєї в діалозі нашому з Вами приємному... дякую Вам, спонукаєте думку мою до розгортань...  
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пане Осірісе, приймаю з радістю правдиве слово Ваше... хай таким і залишиться воно назавжди щодо оди цієї...дякую Вам за щедрість і відкритість Вашу... 
ГАЛИНА КОРИЗМА, 08.12.2012 - 00:44
Валю, ви так таємничо-заворожено передали образ цілющої води. Здавалось мені, що на мить попала десь туди де вся природа дивовижно тиха. Тільки шумить одна, одна вода... 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
яка цікава ілюстрація!... дякую, пані Галино... і який цікавий світ Ваш - стиха-водомелодійний... той, куди Ви, "ніби потрапили", під враженням оди моєї... врешті - всі ми із води виходимо... водою і залишаємося...
gala.vita, 07.12.2012 - 23:37
Ого, та, у Вас льодовики віковічні тануть у дворі! Мамонти воскресають... чудо!!!Відчувається така автентичність . це ніби наскельні малюнки, зненацька заговорили зрозумілою для сучасності мовою, відкривають свої прості природні таємниці..... і як все змальовано... мммм... дуже вже яскраво і ланцюжки-мотузочки зв"язують давнину та сьогодення то у вигляді кота, то гілками хапають погляд, заводять у ті часи...ГЕНІАЛЬНО!КОЛОРИТНО, яскраво , мацально, дихально, нюхально, питно, бачно... СУПЕР! ( бачу Вас- Журналіста) 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люба Віточко, дякую Вам... і радію-радію... і воді моїй, і шаблезубій гості... і кожному Вашому слову... душевному провідчуттю Вашому...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
о, люба пані Крилата - запах весни із-під товщі грунтових нашарувань - хіба не диво? у сусіда (через два двори - вода з такої ж глибини - має присмак металу - заліза... ну, і пахне відповідно, трохи ніби іржею... він фільтрує воду для споживання... хоча радіє її наявності так само щиро, як і ми своїй...) а тут!.. слава Богу - усе, що слід і сказати... на додаток до оди моєї... дякую Вам...
Наталя Данилюк, 07.12.2012 - 20:27
Нарешті пробили джерело?  Судячи з Вашого захвату і піднесення-це дійсно так!  Вітаю!Такої оди воді я ще не зустрічала-це щось дивовижне,дихаюче і життєдайне!Тут кожен рядочок б'є живущим джерельцем-зачарували просто! Вода-це життя і мабуть це найпрекрасніша і найвитонченіша стихія з усіх чотирьох.     
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люба Наталочко, Ви правильно "почули" посил оди моєї цій прекрасній стихії життєдайній - воді! ми її знайшли... з третьої спроби... (колишні хазяї також шукали - викопали і засипали три колодязі... ну і ми два порожніх до їхніх трьох додали... ) а тепер - закликали у двір здоровенного такого механізма - мастодонта просто! я боюсь первісно якось силищи такої металевої... але цей мастодонт залізний своїм хоботом 30-метровим прохромив твердь двора нашого аж до гранітної основи, навіть у сам граніт вгризся, і - вода! сусіди посходились були на таку подію дивитися (води у багатьох колодязях не стало вже у селі...) - і коли пішла вода - один чоловік узяв і понюхав її і сказав - вода пахне талим снігом... я й сама, набравши, понюхала - і це правда! пахне вода наша ранньою весною - талими снігами і льодами... такий це запах!... неповторний.... - дитинством пахне... ще той чоловік сказав, що вода наша - м"ягка... і так воно і є... м"ягка! (в ній мало солей, немає вапна, яке тут у колодязях присутнє, у воді колодязній...) Женя, син мій, подивився проз нашу воду на світло і сказав - чиста, як сльоза мамонта... ну от, так і вибудовувалася "колективно" структура оди цієї... шаблезубу кішку вже я додала, бо люблю усе це спритне і пластичне в рухах і лініях котяче плем"я...а тепер - ми з сином у два голоси одночасно: "все як у нас" - не встигли ми нарадіти воді нашій "геологічно-весняній", як знайшли ми з сином метрах у десяти від місця постійних "розкопок" у дворі - на початку садочка нашого - джерельце... справжнє живе собі джерельце... саме собою на поверхню пробралося... просто чудеса... весною ми з ним ближче заприятелюємося... зараз воно "продихало" собі у товщі сніговій таке маленьке симпатичне віконечко-проталинку... отак Бог нас благословив від щедрот Його... вода, у моїх відчуттях-сприйняттях - символізує Богородицю... так я сприймаю цю стихію... Дар цей... дякую Вам за співрадість! і за кожне слово...
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
