Все небо вже покрили хмари сiрi,
Сховалось сонце i тепла нема.
Шукають захисту пташки i звiрi,
I холодно - вже наступа зима.
Морозить в лузi кетяги калини,
Голi дерева наскрiзь пропiка.
Сердитий вiтер дме iз-за долини,
I день кудись швиденько утiка.
А плач птахiв аж душу розривае,
У задумi стоять сумнi гаi.
Прощальним сумом осiнь вже зiтхае
Й згортае крила золотi своi.
Останнiй жовтий лист в саду трiпоче,
Немов прощаеться i душу нам втiша.
Як символ осенi, iще теплом лоскоче
I вслiд за нею в далеч поспiша.
Шатро вже розпустили довгi ночi,
День вiдступа зi справами всiма.
Пiснi затихли ввечерi дiвочi,
Похмуро скрiзь - до нас iде зима.
Дiла завершить кожен поспiшае,
Вправляеться до пiзньоi пори.
Бо тут, в селi, iще зими немае,
Та поступ ii видно з-за гори.
Он тамечки вона уже ступае
Заснiжена, холодна, крижана.
I на своiм шляху все замiтае,
Зима, зима, душi в тебе нема.
I степ уже поринув в довгу сплячку,
Милуе око лиш озимина.
Хтось пiсля себе лишив слiд-позначку.
Минае осiнь, як життя мина.
О, зимонько, ще стрiнемось з тобою,
Не поспiшай, в дорозi спочинь ти.
Дай осенi прощальною ходою
Останнiй раз ще по землi пройти.
Бо скоро захурделить завiрюха
I замете прокладений кимсь слiд.
I страшно, що середночi постука
В вiконечко тихенько Мороз Дiд.
... чарівну картину Ви змалювали дійсно, дуже майстерно... коли читав, то в мене в уяві пробігала та картинка, що Ви бачили чи намагались передати ...по-моєму це навіть краще, а ніж бачити цю картину в живу .... подобаються мені Ваші роботи
Лидия Науменко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую Вам, Салтане! А менi так подобаються Вашi коментарi: мудрi, щирi, продуманi. Завжди рада!
Не поспiшай, в дорозi спочинь ти.
Дай осенi прощальною ходою
Останнiй раз ще по землi пройти.--- я теж ніяк осінь відпустити не можу, все шукаю її сліди, а навколо білий килим, зима розсипала, ну, ...не вірю, що вже прийшла.
Лидия Науменко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, панi Таню! В нас подiбнi погляди (колись я вже писала про спорiдненiсть душ), бо ж ми обидвi осiннi! Але не за вiком, а за тим, що прийшли в цей свiт в цю чарiвну пору! А зимi нiколи не вдасться достукатись в нашi душi! Щастя Вам!
дійсно, дуже майстерно... коли читав, то в мене в уяві пробігала та картинка, що Ви бачили чи намагались передати ...по-моєму це навіть краще, а ніж бачити цю картину в живу .... подобаються мені Ваші роботи 
Не поспiшай, в дорозi спочинь ти.
