Сумують близькі й знайомі,
Плачуть батько і мати ридають.
Чому пішов з життя? Причини невідомі.
Уже його землею засипають.
А вернімось назад на кілька днів,
Коли щасливим ще ходив.
Не багато було у нього плюсів,
Але цього хватало, щоб він жив.
Що сталось з хлопчиною?
Чому життя своє погубив?
Що було причиною?
Чому себе він вбив?
Одні кажуть, що були проблеми у сім’ї,
А інші – невірними вірні друзі стали,
Треті – сильно один одного кохали,
Але не зміг пробачити її.
Не багато було плюсів,
Та ще більше стало мінусів
І коли почав він їх рахувати,
То запитав: «Нащо далі існувати?»
От і в мене мінус друг,
Не розуміє зовсім сім’я,
Нещасливе кохання.
Що робити маю я?
Іду. Із очей стікає.
Ні! Я не плачу. Це дощ гуляє.
Ні! Я брешу. Правда, падає дощ на плече,
Але з ним моя сльоза тече.
Де оті близькі й знайомі мої?
Немає підтримки і з боку сім’ї.
Ні один дзвінок не пролунав,
Коли на нього так чекав.
Мінус. Мінус. Мінуси.
Мінус. Мінус. Де ж плюси?
Їх знайти я не зміг
І ніхто не допоміг.
Я рішення уже прийняв.
Вирішив з життя піти,
Але його я поміняв,
Бо зумів великий жирний плюс знайти.
Я дуже сильно люблю своє життя,
Щоб так легко його віддати.
Через тих, кому я не потрібний,
Не буду свій шанс марнувати.