З древніх глибин тисячоліть
Зорею в небі височить
Мій рідний, серцю любий Київ,
Одна із трьох земних святинь -
Життя людського пуповин,
В майбутнє дивиться сміливо.
З давніх давен величаво
Творить й очолює держави
Семигорний гордий красень:
«Вічність, історичність і сакральність,
Соборність, самостійність і державність» -
Мов сонце сяє в ньому ясне.
Арійцям був дороговказ
Від Арктиди на Кавказ -
Аратту – Оратанію тут збудували.
Трипільців міцно він тримав,
І гордих скіфів вдовольняв,
Готи і гунни князювали.
Народ і землі він збирав
Та у держави всіх єднав,
Творив імперії могутні:
Велика Гунія зросла,
І всю Європу зайняла,
Горнула до Дніпра – Славути.
Слов’янство у нім збулось,
Собі Столицю завело.
Хозари лізли панувати:
Іудаїстський правили закон,
Перейменували у Ціон,
Щоб звідси світом керувати.
Недовго смута в нім була,
Прогнав він цих посланців зла,
Русинів народив могутніх.
Київська Русь тут розцвіла,
Східну Європу обняла,
Не відая про зле майбутнє.
А темна ніч зі Сходу йшла,
В століття рабства завела -
Монголи навалилися заклято.
Литовці, ляхи, москалі
Русинів гнули до землі,
Але прийшло свободи свято.
Дніпро водою всіх поїв
І разом з Києвом сивів,
Вражав красою при любій погоді,
Протягом багатьох тисячоліть
Національну пам'ять джерелить
У серце і в душу народу.
Вічний у просторі і часі
Плекає він арійську расу -
Народу й нації твердиня:
«Вічність, історичність і сакральність,
Соборність, самостійність і державність» -
Свята столиця України.
____________________________________________________________
*Використані матеріали творів Юрія Канигіна та Ігора Каганця.
