Ось знову новий рік, і знову
Я наче увійшла в нове життя,
І знов з надією я молю Бога,
Щоб добре в мене було майбуття.
Не раз знов рік старий згадаю,
Щоденника перегорнувши сторінки…
Я все життя від нового втікаю,
Немов у ньому небезпечніші думки.
Я знаю, що життя не зупинити,
І що воно іде лише вперед.
Тому я пробую його любити,
Щоби воно любило і мене…
І я чекаю, чекаю на взаємність.
Та все ж чекаю з страхом на душі:
А що, якщо воно відвернеться від мене,
А я і так невпевнена в наступнім дні.
…Для того ми і є, щоби чекати,
Тепер, й коли нагряне майбуття,
Й, чекаючи, надії не втрачати:
Не перестане нам всміхатися життя…
23. 01. 2000р.
