Нас поєднали солов'ї і зорі,
Стежки, що повели вночі до гаю,
І роси ранішні, рясні й прозорі,
І,
вперше тобі сказане,
"Кохаю…".
Нас поєднали Всесвіту вітрила
І таємниці, тільки нами знані. –
Слова признань
в напівпритомнім стані,
Що ти їх ніжно й щиро говорила.
Нас поєднали зустрічі й розлуки
І мрії, завше різнокольорові,
Літа,
прожиті в злагоді й любові,
Раніше – діти, а пізніш – онуки.
Нас поєднали дні й роки неспинні,
Життя у праці, хоч і не в розкошах.
…Неначе в юності, шепчу дружині:
"Моя кохана, люба, найдорожча"
Вітаю! 
