І як завжди - тупий й похмурий ранок,
Туманні очі, і солодкий біль.
Хлепну ,хоч трішки, вистиглої кави,
Стряхну із серця, вже засохлу , сіль.
Зберу всі речі й викину цигарки-
Я ненавиділа як ти курив.
Між нами дим цей малював всі сварки.
Ти алкоголь за мене більш любив.
Та вже нічого, якось пережила
І навіть звикла до клубків отих.
Клубків напіврозбавленого диму
І вечорів до болю мовчазних.
Я знаю, це в тобі говорить втома
Примхливі суки !- вибач, не про нас
Я рік жила в межі твого дур дому
І сукою я стала через Вас!
Чому на Ви ??! бо краще б я не знала
Твоєї морди риси в профіль й в фас
І ще одне, я награно стогнала,
Щоб ти потрібним відчував себе хоч раз !
