Мені не буде легше, повір
Ні сьогодні, ні завтра-ніколи.
Я не бажаний гість й неприручений звір,
Я не можу гуляти одною.
Без ошийника і з ланцюга повідка-
Я кусаюсь, кусаю до крові.
Я скажена, невірна і не ручна,
Та до мізків я пахну тобою.
І чому ж до сих пір все ж ти не приручив,
Я оскалюю зуби до болю!
Я чужа, я хижак і для мене закон -
Бути завжди і всюди собою
Моя клітка тісна і далеко не та,
Щоб комфортно мені там жилося.
Хай би була вона навіть і золота,
Та для щастя - свобода мій простір.
Я так хочу тебе до останку всіх сил-
Твої руки, твій запах , твій подих
Я втрачаю себе, ти мене все ж добив
Але я попрощаюсь з собою.