Ти прийшов у світи з Чорногори
Через темінь тортур Воркути,
Через радість борні, через горе,
І сьогодні став світочем Ти.*
Олекса Удайко
Ти маєш славне ім’я українське,
І недарма зовуть тебе Богдан,
Бо маєш долю світлу, не імлисту –
Талант творця тобі Сварогом дан.
Ти таїнства життя розкрилив коди,
Й хоч нарядилась біло голова,
Не схилять до землі тебе ні годи,
Ні злі недуги, ні дурні слова.
Бо є в тобі незвідані планети,
В душі твоїй – непізнаний ще лет,
Бо в слові ти допитливий генетик,
В генетиці – довершений поет.
Таке «Двокрилля»**, та ще вдвох із братом,
Нехай слугує вічним двигуном,
Щоб якомога більше світу дати,
Щоб не світив рабованим вікном.
Й сьогодні в тебе є вже добрий вжинок!
То – діти, внуки, учні, сонми книг.
З тобою поряд вірна є дружина,
З котрою ви зорали переліг…
Тобі сказати хтілось ще багато,
Та не дозволить свята регламЕнт –
Потоки слів наткнуться на загати,
Що звів цього банкету президент.
В твій ювілей, учений і поете,
Змалюю твій стоколірний портрет…
Не вміючи ж, як ти, писать сонети,
Дарую свій віршований "триплет"***)!
______
*)Вірш-присвяту адресовано Богдану Павловичу
Мацелюху - колишньому політв'язню, нині -
відомому генетику, доктору біологічних наук,
професору, члену-кореспонденту НАН України.
**) Богдан має ще й інше амплуа: він відомий
у читацьких колах поет, разом зі своїм братом
Ярославом, художником великого хисту, опублікував
оригінальну збірку "Двокрилля", де як два крила -
дві іпостасі художньої творчості - свідчать про
непересічність особистостей братів-Мацелюхів.
***)Метафора "випливла" з професійної термінології
генетиків (триплетний код - атрибут геному), поетичним
"триплетом" же невзначай стали три збірки автора, які він
презентував ювілярові у день 75-річчя Богдана.