Блукала весняна усм́Ішка
В бездонному мареві неба.
Втомилась, спочити присіла
В хмаринку, найближчу до себе.
Купалася в ній, мов в шампані,
Чуттєво спивала краплини,
Раділа, що промені ранні
До неї вітрилами линуть.
Сама ж вже була готова
Розбитись в комету Щастя:
Міліардами ́усмішок нових
На обличчя сумуючих впасти...
Чого б це? Усмішка - якраз правильно, посмішка ж більше з негативним відтінком, багато хто вважає що то однаково, та і не дивно - в теперішніх словниках вказують що то одне і те саме...
zazemlena відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння, я засоромилась від Вашого схвального відгуку.
("Усмішка "в мене від Остапа Вишні)