Розумію, чому тобі до вподоби
Дурнуваті юні дівчата –
Вони й мені до смаку.
Мають відвертий одяг у гардеробі,
В них чаша суму непочата
(от мені б знайти таку).
Я і ти так прив’язані до жалоби,
В них же веселі оченята –
Що ще треба юнаку?!
Заважають мені моральні хвороби
Й душа в дірках, візерунчата…
Подайте (щастя) жебраку.
