Куди спішиш? Душа не постаріла,
Я ще тебе, як лист, не прочитав.
Життя твоє—сторінка біла, біла,
Мою ж лихий сатир розмалював.
Перегорни, бо вперта осінь, сива,
Настирно пнеться у моє вікно.
Ти, певно, ще ніколи не любила,
А я – давно прокатане кіно.
Навіщо поспіх? Списаний зірками
Свій записник тобі я віддаю.
Знайдеш слова брехливі між рядками:
«Не поспішай, тебе я не люблю».