Я знаю, що тяжко так все покидати,
Але нам потрібно далі прямувати…
Ти моя муза, яка дає мені натхнення,
Та тебе не має проруч, таке моє сьогодення.
Бачити тебе сили вже не маю,
Але одному Богові відомо, як цього бажаю…
Та прийшла пора вже зупинитись,
Розплющити очі і вперед дивитись.
Шукати дорогу по якій далі йти,
А по заду розібрати вшент мости,
Але тебе я завжди буду пам»ятати,
Адже ти мене надихаєш вірші писати.