Більшість пише про красу і природу
Я ж пишу про біль та страхи.
Дивлюся ввечері брехню про погоду,
Спостерігаю за Сонцем, яке гріє дахи.
Навколо усі в якихось окулярах
І бачать усе в рожевих тонах.
Порив вітру б'є по моїх вітрилах,
Коли бачу стегмати на власних ногах.
Вони кровоточать дешевим віскі
Але я не можу від нього сп'яніти
Я п'янію від твого голосу на CD-дисках
Уявляючи якими будуть наші діти.
А вони будуть такими як ми.
Будуть слухати рок, любитимуть літо,
Чекатимуть з нетерпінням весни
І сплачуватимуть державне мито.
