- Що змінилося? Нічого, правда. Не лікує час, знайомі та алкоголь. Все це робить, навпаки, це все, потихеньку вбиває....
- Правда? І де ж всі твої друзі?
- "Друзі"? Гарне слово, але...
- А що "але"?
-Ти правду говорила....
- Справді? Про що?
- Про те, що потрібно лиш серце своє слухати.
- Та ні, ще й розум, інколи, слухати треба!
- Але ж я вірила....
- У що? В те, що в тебе багато друзів, що ніхто не зрадить?
- Та ні, в те, що я їм потрібна...
- Смішна ти... Людині потрібна ти тоді, коли вона з цього зиск матиме. А не буде плакатися в сорочку!
- Але ж ти?
- Що я?
- Ти ж можеш завжди вислухати, і не тільки мене.
- Ти таки права, але мене ніхто не вислухає...
