Я люблю засинати під гуркіт доріг,
Яка вибиває блюзові ритми.
Я люблю засинати під вітер з берліг,
Де живуть мої сни з ведмедями..
Я люблю засинати під гуркіт молотів,
Що б’є з під неба без упину.
Я люблю засинати під усмішки неба,
Що тривожать землю через кожну краплину.
Я люблю засинати з посмішкою на вустах,
І з теплом на серці,
Що дарує кохана людина просто так,
Не знайдеш таку людину на кожному кроці…
Я не люблю прокидатись після романтичних снів,
Бо іноді хочеться ,щоб це було життя…
А може просто треба зробити життя ,як хтів,
Життя зі снів ,щоб не було примар і не хотілось каяття…
Треба робити життя таким ,
Щоб хотілось прокидатися щодня,
Для когось кому є коханим,
І жити, робити для цієї людини щастя…
