Полинуть поглядом в небесну височінь
Назустріч сонцю, з вітром позмагатись,
Сягнути думкою основ світотворінь,
В глибинах мудрості земної покопатись.
У плин років, віків, тисячоліть,
Давно було чи тільки щойно стало,
Що серцю любо чи його гнівить,
Добро чи зло коли перемагало.
«Істина в вині!» - відсвітлюють віки
Та стверджують, що рука руку миє,
Змолоду честь й здоров’я зберегти
Сповна лише під старість зрозумієш.
Мудрість визнає: у дурнях залишився
Хоч жив, любив, старався і молився.