Когда Криденер Перову позировал,
Василий Григорьевич много фантазировал,
Шапка, одежда, трость и рука,
Грустная морда была дурака.
Перову и Прянишников с бородою позировал,
Василий Григорьевич умело фантазировал,
Око, как шар, нос, полон камней,
Светлая одежда и надпись на ней.
И учитель рисования Перову позировал,
Василий Григорьевич ничего не фантазировал,
Три глаза, три носа, губы и харя, справа учителя,
Какие мысли могли быть у изобразителя?
Случалось, Фомушкасыч Перову позировал,
Василий Григорьевич его в нарядах фантазировал,
Без бороды и морщин,
Но в девятнадцатом веке других он не видел мужчин.
Когда Резанов бороду торчащую позировал,
Перов, в общем-то, много фантазировал,
Тощий мужик, но с пузом слона, лысый, но волосы до пупа,
Колени похожи, волосата и ступа.
Когда "бла" женый Перову позировал,
Не знаю, чего Григорьич фантазировал,
Вши в голове, лохмотья на теле,
Руки не видать, похоже, зубы от "блага" отъели.
ID:
4505
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 24.05.2005 02:38:01
© дата внесення змiн: 24.05.2005 02:38:01
автор: Казаков Егор
Вкажіть причину вашої скарги
|