Лукаві посмішки зівсюди
Ледь скритий шепіт з-за спини
Закриті очі, без розсуду
Тебе осудять й без вини.
Так важко знов комусь довірить
Свої думки та почуття
Коли навкруг одна зневіра
І наче пОрожнє життя.
Лиш наодинці із собою
Можливо карти всі відкрить
Не боячись корити долю
З єдиним Богом говорить.
І страшно знову оступитись
Сказать не те, зробить не так
І дати п’явкам знову впитись
В невинну кров й пустити яд.
