не так уж важно кем ты есть,
когда все рушатся дома,
когда над миром стонет ветер,
когда войне не до тебя.
когда война сжигает души,
мы превращаемся в руин
и рвется наша жизнь, как флаг,
и исчезает, словно дым.
и если завтра ничто не случится,
не разобьется на сто осколков -
не станут прошлым все наши лица
и не умрут все наши мечты.
пытались жить и не забыться,
пытались ждать - не раствориться,
любить пытались без остатка
и нужными пытались быть нужны.
не так уж важно кем ты есть.
перед войною все равны
и для побед и поражений
мы есть и были рождены.
но ты ведь этому не веришь
и рассуждаешь не в испуг,
что для войны закрыты двери
и что война есть просто слух.
всегда так просто быть смешным,
когда желаешь честным стать,
когда поймаешь свое счастье,
когда научишься летать.
и если кто-то потушит солнце,
и если кто-то научит страдать -
ты будешь тем же, ты будешь прежним,
ты будешь жить и - побеждать.
Зараз буду дуже грубо розбороняти. Тримайтеся. Одже, зайшов я сюди випадково, думаю -Що робиться у сучасній поезії?-. Це була велика помилка, найбільша за останній тиждень. Походу тут я не переважу високою думкою про себе нікого. Проте мої амбіції просто зашкалюють , а це головне. Все годі багато про себе розповів. Хтось колись сказав мені фразу "Досить прочитати одну книжку автора і ти зрозумієш його стиль", те саме з віршами.Почнімо. Містер Сніжний та С.Апушкін належать до динозаврів колишньої високої поезії. І до них не дійшло високе-померло. І ці дві людини весь час торочили лекції типу "хто з нас крутіше?", "Хто має більші яйця?". Мені на це насрати. Я-логічний розум смартфоана Samsung, який може відрізнити сучасність від мезозойської ери. І що я знайшов ? Я знайшов 2 друзыв , що допомагали одне одному і 2типів котрим просто нічого робити окрім як не раціонально критикувати вірші. Так вірш має плюси "дві палички , що перетинаються" і мінуси "паличка паралельна землі". І от не потрібно робити з вірша особисті розправи через маленькі яйця чи велику кількість вільного часу суть цього послання "Творіть та не робіть з себе знавців, а будьте тими хто ви є."
Семен Алушкин, прежде всего, доброго времени суток. Если Вам и впрямь так интересно, кто я такой, можно было бы спросить и здесь, я тут постоянный посетитель. Но я не за тем пришел. Я, коль так можно сказать в столь привычной ситуации, стаю на защиту своего хорошего друга и талантливого писателя. Правда, он и сам неплохо справляется. Но я отвлекся от темы. Мне лично тяжело понять, отчего Вы приняли тот факт, что то, что пишет Виктор Шупер никому не интересно. Мне интересно. И публике интересно. Впрочем, я не знаю, из-за чего у Вас настолько негативное отношение к нему, и причин на то не вижу. У меня всё
Знаєте, Снежный, мені здається ви надто високої про себе думки. Спробуйте написати так, як написав він, якщо ви стверджуєте, що це не поезія. А взагалі, ви викликаєте більше сміху, аніж обурення, особисто у мене, як у толерантного і вдячного читача. Вітя -