Хто я? Досвід?
Чи минувша любов?
А любов минає?!
М́а́́буть все ж таки досвід,
Бо гаряча кров . . .
аж до смерті палає.
Для чого це? Просто?
Чи якийсь певний знак
мені доля кидає ?
Тільки зім"ята постіль
нагадає про смак
отого "не буває". . .
Бо не може так бути,
щоб закохані люди,
як ти вчиняли!
Як не можна збагнути,
як твої теплі руки
не мене обіймали.
І не можна заснути,
коли думаєш раптом
" це все вбиває".
Тільки зуби стиснути.
Постаратись забути.
Таке ж буває.
Маб́уть, я твій досвід.
Хоч у мене любов,
А у тебе немає.
Я закохана досі,
і розбитая знов,
бо любов не минає!
Якось буде
