Дівчина дивно в церковнім хорі
Про всіх співала в чужім краю,
Про всі кораблі далеко в морі,
Про всіх, забув хто радість свою.
Лунав її голос, злітав під купол,
І промінь тлів на білім плечі,
І кожен із мороку зрів і слухав,
Як сонце голубить струни парчі.
І всім здавалось, що радість буде,
Що в тихій заводі всі кораблі,
Що на чужині натомлені люди
Світле життя собі віднайшли.
І голос був милий, лунав глибинно,
І тільки десь вище, край Царських Врат,
До Тайн причетний, - плакав хлопчина :
Не зможе ніхто вже прийти назад.
....................................................................
Девушка пела в церковном хоре
О всех усталых в чужом краю,
О всех кораблях, ушедших в море,
О всех, забывших радость свою.
Так пел ее голос, летящий в купол,
И луч сиял на белом плече,
И каждый из мрака смотрел и слушал,
Как белое платье пело в луче.
И всем казалось, что радость будет,
Что в тихой заводи все корабли,
Что на чужбине усталые люди
Светлую жизнь себе обрели.
И голос был сладок, и луч был тонок,
И только высоко, у Царских Врат,
Причастный Тайнам,- плакал ребенок
О том, что никто не придет назад.
Август 1905
ID:
462653
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 26.11.2013 23:07:23
© дата внесення змiн: 29.11.2013 08:58:56
автор: leoniddebelyy
Вкажіть причину вашої скарги
|
